хотят инкриминировать?
“Уночі з 3-4 лютого відділ Сіроманців провів акцію пімсти проти польського села Ганачів п[овіт] Перемишляни. Вбито понад 180 ляхів, поранено коло 200, решта згоріла у вогні. Село спалено у 80%. Уціліли лише муровані будинки і костел. Ляшня чинила запеклий опір. [...]. Ми не зазнали людських втрат” [33]. А ось фрагмент іншого звіту: “Уночі 10 IV 44 боївка у складі 25 чоловік провела ліквідацію польського села Зади, що було покаранням за доноси місцевих поляків [оригінал доносу в Гестапо у Дрогобичі посідаю у своїх руках] на українських громадян. Акція почалася о годині 23.30 оточенням села з чотирьох сторін, водночас п’ята група увійшла на чолі з командиром боївки у центр села. [...] Жінок і дітей залишено. [...] Всі групи, що оточували село [...], вичищали визначені хати. Були випадки чинного опору з боку жінок, які ліквідовано [5]. Коли з усіх сторін підпалювано село, поляки стали вибігати з хат і розмовляти українською мовою. На запитання командира, чи вони українці, вони почали кричати „Jesteśmy Polakami z krwi i kości”. Óсіх на місці ліквідовано. Найбільше захищався учитель – поляк [Бадецький] та його дві дочки, одна з яких [...] кричала: “Tatusiu nie bój się. Rusini nas mordują, ale i na nich przyjdzie czas. Polski naród pomści naszą śmierć. Niech przepadnie Ukraina”. Çастрелено їх, а вчителя двічі поранено, і він рятувався втечею. Акцію завершено о 2.30 ранком. Спалено всі польські господарства [52], школу, сільське правління. Вбито 30 мужчин, 5 жінок [під час чинного опору]. Невідома кількість мужчин згоріла у вогні” [34].
(ц) Центральний державний архів органів влади та адміністрації України, група 57, опис 4, папка 338, к. 411