Page 8 of 8 FirstFirst 12345678
Results 71 to 78 of 78

Thread: Vitaemo

  1. #71
    Приём с 12:00 до 6:00 gOKTOp's Avatar
    Join Date
    Sep 2004
    Posts
    942

    Default Re: Vitaemo

    Quote Originally Posted by Поручик Ржевский
    Что такое ГАРАЗД?
    Хорошо
    Если я не ошибаюсь.

  2. #72
    Не поэтесса Lyubimaya's Avatar
    Join Date
    Sep 2003
    Location
    ну...типа...ёлы-палы...
    Posts
    3,927

    Default Re: Vitaemo

    Quote Originally Posted by Поручик Ржевский
    Что такое ГАРАЗД?
    Это типа "Хватит" или таки-"хорошо"...(дохтур прав) в разных выражениях...
    Мало Вас отсюда гнали...(ц.Робот)

  3. #73
    Шаланды, полные кефали Экспортёр's Avatar
    Join Date
    Feb 2005
    Location
    В порту
    Posts
    56,925

    Default Re: Vitaemo

    Ага. Усе гаразд!

  4. #74
    Шаланды, полные кефали Экспортёр's Avatar
    Join Date
    Feb 2005
    Location
    В порту
    Posts
    56,925

    Default Re: Vitaemo

    Quote Originally Posted by Поручик Ржевский
    я пiщщаюсь
    пЫшшаюсь

  5. #75
    naturally high Жалоба's Avatar
    Join Date
    Oct 2004
    Location
    BigSky
    Posts
    5,981

    Talking Re: Vitaemo

    не руйнуйте менi форум або нова людина як зайде тай нажахаеться що ви тут утворили.....

  6. #76

    Default Re: Vitaemo

    Quote Originally Posted by Монашка
    не знаю я сленг, но ежели переводить красиво, то: задоволена, захоплювана, затішена, усолоджувана
    Ех! Я бы в подпись взяла, да нету у меня её....в общим тащусь.

  7. #77
    Пферд - из серой массы Монашка's Avatar
    Join Date
    May 2004
    Location
    it depends
    Posts
    96,238

    Default Re: Vitaemo

    Думи мої, думи мої,
    Лихо мені з вами!
    Нащо стали на папері
    Сумними рядами?..
    Чом вас вітер не розвіяв
    В степу, як пилину?
    Чом вас лихо не приспало,
    Як свою дитину?..

    Бо вас лихо на світ на сміх породило,
    Поливали сльози... чом не затопили,
    Не винесли в море, не розмили в полі?.
    Не питали б люде, що в мене болить,
    Не питали б, за що проклинаю долю,
    Чого нуджу світом? «Нічого робить»,—
    Не сказали б на сміх...



    Квіти мої, діти!
    Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав?
    Чи заплаче серце одно на всім світі,
    Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав...
    Може, найдеться дівоче
    Серце, карі очі,
    Що заплачуть на сі думи,—
    Я більше не хочу.
    Одну сльозу з очей карих —
    І пан над панами!
    Думи мої, думи мої,
    Лихо мені з вами!

    За карії оченята,
    За чорнії брови
    Серце рвалося, сміялось,
    Виливало мову,
    Виливало, як уміло,
    За темнії ночі,
    За вишневий сад зелений,
    За ласки дівочі...
    За степи та за могили,
    Що на Україні,
    Серце мліло, не хотіло
    Співать на чужині...
    Не хотілось в снігу, в лісі,
    Козацьку громаду
    З булавами, з бунчугами
    Збирать на пораду.
    Нехай душі козацькії
    В Украйні витають —
    Там широко, там весело
    Од краю до краю...
    Як та воля, що минулась,
    Дніпр широкий — море,
    Степ і степ, ревуть пороги,
    І могили — гори,—
    Там родилась, гарцювала
    Козацькая воля;
    Там шляхтою, татарами
    Засідала поле,
    Засівала трупом поле,
    Поки не остило...
    Лягла спочить... А тим часом
    Виросла могила,
    А над нею орел чорний
    Сторожем літає,
    І про неї добрим людям
    Кобзарі співають,
    Все співають, як діялось,
    Сліпі небораки,—
    Бо дотепні... А я... а я
    Тілько вмію плакать,
    Тілько сльози за Украйну...
    А слова — немає...
    А за лихо... Та цур йому!
    Хто його не знає!
    А надто той, що дивиться
    На людей душою,—
    Пекло йому на сім світі,
    А на тім...
    Журбою
    Не накличу собі долі,
    Коли так не маю.
    Нехай злидні живуть три дні
    Я їх заховаю,
    Заховаю змію люту
    Коло свого серця,
    Щоб вороги не бачили,
    Як лихо сміється...
    Нехай думка, як той ворон,
    Літає та кряче,
    А серденько соловейком
    Щебече та плаче
    Нишком — люди не побачать,
    То й не засміються...
    Не втирайте ж мої сльози,
    Нехай собі ллються,
    Чуже поле поливають
    Щодня і щоночі,
    Поки, поки... не засиплють
    Чужим піском очі...
    Отаке-то... А що робить?
    Журба не поможе.
    Хто ж сироті завидує —
    Карай того, боже!

    Думи мої, думи мої,
    Квіти мої, діти!
    Виростав вас, доглядав вас,—
    Де ж мені вас діти?
    В Україну ідіть, діти!
    В нашу Україну,
    Попідтинню, сиротами,

    А я — тут загину.
    Там найдете щире серце
    І слово ласкаве,
    Там найдете щиру правду,
    А ще, може, й славу... Привітай же, моя ненько,
    Моя Україно,
    Моїх діток нерозумних,
    Як свою дитину.

    ТШ

  8. #78
    Пферд - из серой массы Монашка's Avatar
    Join Date
    May 2004
    Location
    it depends
    Posts
    96,238

    Default Re: Vitaemo

    Якби мені, мамо, намисто,
    То пішла б я завтра на місто,
    А на місті, мамо, на місті
    Грає, мамо, музика троїста.
    А дівчата з парубками
    Лицяються. Мамо! Мамо!
    Безталанна я!

    Ой піду я богу помолюся,
    Та піду я у найми наймуся,
    Та куплю я, мамо, черевики,
    Та найму я троїсті музики.
    Нехай люде не здивують,
    Як я, мамо, потанцюю.
    Доленько моя!

    Не дай мені вік дівувати,
    Коси мої плести-заплітати,
    Бровенята дома зносити,
    В самотині віку дожити.
    А поки я заробляю,
    Чорні брови полиняють.
    Безталанна я!

    ТШ

Page 8 of 8 FirstFirst 12345678

Thread Information

Users Browsing this Thread

There are currently 1 users browsing this thread. (0 members and 1 guests)

Posting Permissions

  • You may not post new threads
  • You may not post replies
  • You may not post attachments
  • You may not edit your posts
  •  
Russian America Top. Рейтинг ресурсов Русской Америки. Terms of Service | Privacy Policy Рейтинг@Mail.ru